Великоновосілківська районна державна адміністрація
Донецька область, Великоновосілківський район,
смт Велика Новосілка, вулиця Центральна, 34
телефон:(06243)21-3-34, факс:(06243)21-7-66, e-mail:vns.a@dn.gov.ua

Про декларування доходів державних службовців

Переглядів: 326

31 березня 2018 року закінчується черговий етап електронного декларування доходів осіб, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.

Зверніть увагу!

Інформація в декларації, зокрема щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи тощо зазначається станом на 31 грудня  2017 року. Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше якої інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду, тобто - 1600 грн. У розділах декларації фігурують такі порогові суми:1) 5 прожиткових мінімумів; 2) 50 прожиткових мінімумів; 3) 100 прожиткових мінімумів.

Далі детальніше:

1. У розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 8 000 грн. — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.

2. Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 80 000 грн.), у декларації зустрічається у трьох розділах:— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року; — у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання;— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3-12 цієї декларації, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

3. У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, тобто 160 000 грн., що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Одним із поширених питань, що виникають при заповненні декларації, є питання, чи необхідно зазначати у розділі 3 декларації «Об’єкти нерухомості» інформацію про об’єкти нерухомості за зареєстрованим місцем проживання та місцем фактичного проживання суб’єкта декларування? Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) у своїх відповідях зазначає, якщо зареєстроване місце проживання особи знаходиться в помешканні, право власності на яке їй не належить, при реєстрації власник повинен був дати згоду на реєстрацію та проживання цієї особи в зазначеному помешканні, а тому в декларації це помешкання необхідно зазначити у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», тип права — право користування у зв’язку з реєстрацією місця проживання.

Наступним досить дискусійним питанням є питання, чи необхідно як дохід зазначати інформацію про отримані кредити, позики, поворотну фінансову допомогу. Позиція НАЗК полягає у наступному. Якщо кредит, позика, поворотна безвідсоткова фінансова допомога (позичка) тощо були отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного року, то вони повинні бути відображені в розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інші доходи» (із зазначенням, про який саме дохід йдеться). Якщо такий кредит, позика тощо були дійсними, тобто не сплачені повною мірою станом на останній день звітного періоду, то вони повинні бути додатково відображені у розділі «Фінансові зобов’язання», незалежно від того, чи були вони отримані у звітному періоді. Доречно відмітити, що відповідно до положень частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний подати повідомлення у разі отримання ним доходу (незалежно від того, чи є він оподатковуваним) на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Тож, якщо декларант отримує кредит, позику, позичку понад зазначену вище порогову суму, він зобов’язаний подати повідомлення відповідно до статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».

ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ФІНКОНТРОЛЮ

З огляду на виявлені НАЗК ознаки порушень, пов’язаних з корупцією, зокрема, в частині фінансового контролю, доцільно звернути увагу на таке. 27 грудня 2017 року на його офіційному веб-сайті було розміщено інформацію про встановлення відображення недостовірних відомостей, що стосуються вартості нерухомого майна, за результатами проведення повної перевірки поданої суб’єктом декларування декларації за 2015 рік. Так, суб’єкт декларування зазначив вартість об’єктів нерухомості, що належать його дружині на праві власності, як «невідомо». Однак інформація щодо вартості таких об’єктів міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до Роз’яснень НАЗК щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, суб’єкт декларування має відобразити у декларації вартість нерухомого майна, якщо вона відома йому або може бути отримана з офіційних джерел, зокрема державних реєстрів. Відповідальність за таке правопорушення передбачена статтею 3661 КК та настає за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — йдеться у повідомленні НАЗК. Інші приклади, пов’язані з порушенням вимог фінансового контролю. Так, за результатами перевірки НАЗК декларацій за 2015 та 2016 роки, поданих декларантом, встановлено відображення ним недостовірних відомостей, оскільки цей декларант не зазначив інформацію про 1/3 квартири загальною площею 37,0 кв. м та про отриманий дохід від її продажу у 2016 році, про 1/2 земельної ділянки загальною площею 0,0180 га та невірно вказав суму доходу у вигляді допомоги на дитину. Також заступник керівника державного органу при поданні декларації за 2016 рік не відобразила інформацію щодо машиномісця, яке належить їй на праві власності. Оскільки задекларовані відомості відрізняються від достовірних на суму меншу, ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, дії суб’єкта декларування не містять ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 1726 КУпАП та статтею 3661 КК. З метою усунення порушень суб’єктами декларування законодавства та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності НАЗК внесло приписи керівникам відповідних органів. Зауважимо, що припис НАЗК є обов’язковим до виконання. Слід звернути увагу, як повідомляється на веб-сайті НАЗК, повні перевірки розпочинаються за інформацією, яка стосується конкретного суб’єкта декларування та містить фактичні дані або твердження, що можуть бути перевірені, та надійшла від фізичних чи юридичних осіб, державних органів у листах, зверненнях чи скаргах, з повідомлень засобів масової інформації, у яких були наведені факти про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Не залишаються поза увагою НАЗК і колишні посадовці. Так, здійснюючи контроль своєчасності подання декларацій, НАЗК встановило, що колишні посадовці Державної фіскальної служби України не подали декларації після звільнення. У свою чергу НАЗК повідомляло посадових осіб про необхідність подання декларацій у передбачений антикорупційним законодавством десятиденний строк. Однак, незважаючи на такі нагадування, декларації ці суб’єкти декларування не подали, а також не надали пояснення або заперечення щодо поважності причин їх неподання. Затверджені обґрунтовані висновки направлені до Національної поліції. Принагідно нагадую суб’єктам декларування про надсилання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня (для 2018 року ця сума становить 88 100 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Повідомлення здійснюється через власний електронний кабінет Реєстру декларацій. НАЗК також здійснює відповідний контроль за дотриманням суб’єктами декларування вказаної норми. Так, у грудні минулого року НАЗК направило до суду протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно старшого ревізора-інспектора відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області. Уповноважена особа НАЗК встановила, що суб’єкт декларування несвоєчасно повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, які відбулися у зв’язку з придбанням автомобіля. Нагадаю, частина друга статті 1726 КУпАП передбачає, що несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 гривень).

ПОДАННЯ ВИПРАВЛЕНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Частина четверта статті 45 Закону говорить, що упродовж семи днів (увага! календарних) після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виплавлену декларацію. І така можливість декларанту надається один раз, не зважаючи на те, що основна декларація ним може бути подана значно раніше граничного строку подання декларацій (тобто до 1 квітня). Такої позиції притримується і суд. На початку лютого цього року на офіційному веб-сайті НАЗК з’явилося повідомлення про одне таке судове рішення. Так, Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом суб’єкта декларування до НАЗК щодо визнання протиправною бездіяльність НАЗК стосовно неприйняття виправленої декларації за 2016 рік, поданої декларантом після спливу семиденного терміну, без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду — без змін. Зокрема, позивач просив визнати протиправною бездіяльність НАЗК щодо неприйняття виправленої декларації за 2016 рік, поданої ним після спливу семиденного терміну, встановленого законом для її подання, та зобов’язати прийняти виправлену декларацію суб’єкта декларування за 2016 рік. Що ж робити у таких випадках? Як зазначалося вище, своє право декларант уже використав, але, НАЗК у цьому ж повідомленні надає таку рекомендацію: «У разі виявлення суб’єктом декларування у поданій декларації недостовірних відомостей після семиденного строку суб’єкт декларування може звернутись до Національного агентства через персональний електронний кабінет, деталізовано описати виявлені неточності або помилки. Відповідна інформація буде врахована Національним агентством у разі проведення повної перевірки (перевірки) декларації відповідного суб’єкта декларування». Тобто у декларанта подати виплавлену до виправленої декларації можливості вже немає, але він може у цьому повідомленні описати причини ситуації, що склалася, чим підсилить свою позицію неумисного подання ним недостовірних відомостей в декларації. Зазначене повідомлення подається через персональний електронний кабінет, шляхом входу до нього за допомогою ЕЦП (через Реєстр декларацій) у розділі «Мої повідомлення»/«Нове повідомлення».

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ФІНКОНТРОЛЮ

У статті 3661 КК встановлено, що за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, передбаченій Законом, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації — карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Примітку до цієї статті у березні 2016 року доповнено новим абзацом, який, зокрема, передбачає, що передбачена цією статтею відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також внесено зміни до статті 1726 КУпАП. Наразі її редакція така:«Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані — тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, — тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.» Новий абзац Примітки до цієї статті зазначає, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Якщо ж похибка у декларації менше зазначеного порогу, то особа може бути протягнута до дисциплінарної відповідальності.

Допомогу при заповненні декларації можна отримати на сайті НАЗК у рубриці декларування, де розміщено відповіді на найчастіші запитання, рекомендації щодо чергового етапу електронного декларування та відео.

Наостанок переконливо рекомендую суб’єктам декларування не зволікати із подачею декларації, не залишати цю процедуру на останній день деклараційної кампанії. Адже, як свідчить практика, заповнення декларації в останній день значно підвищує ймовірність виникнення технічних проблем з Реєстром декларацій.

 

Начальник організаційного відділу апарату райдержадміністрації Гімішлі О.Є.

« повернутися до списку новин