Великоновосілківська районна державна адміністрація
Донецька область, Великоновосілківський район

Інформаційні повідомлення Мар’їнського управління Головного управління ДПС у Донецькій області щодо роз’яснення податкового законодавства від 18.11.2019 року

Яку ставку ЄВ застосовувати фізичній особі – підприємцю до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує, що  Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни  до частини 13 статті 8 Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право  застосовувати ставку єдиного внеску у розмірі 8,41% .

Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за  найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.

 

Чи застосовуються норми постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 року № 82 в частині заокруглення сум нарахованого доходу з метою оподаткування його ПДФО та військовим збором

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє.

Згідно з п. 2 постанови Правління Національного банку України від 20 червня 2019 року № 82 «Про вилучення з готівкового обігу монет дрібних номіналів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 82) з 01 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестають бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою.

Відповідно до п. 6 Постанови № 82 юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (крім банків), відокремлені підрозділи юридичних осіб, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність мають право проводити заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) за правилами, визначеними постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів».

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи (п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб визначену ст. 167 ПКУ та ставку військового збору встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень при нарахуванні, утриманні та сплаті (перерахуванні) податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Інформація, розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 103.02

Чи можна заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування?

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє.

Відповідно до абзацу четвертого п. 16 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807), позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують (за них сплачено) єдиний внесок у розмірі, не меншому, ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.

Водночас, відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – Договір) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до контролюючих органів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449 (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (п.п. 1 п. 2 розд. V Інструкції № 449).

Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та п.п. 2 п. 2 розд. V Інструкції № 449 контролюючий орган відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).

В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції № 449, а у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), укладається Договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449.

Особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в Договорі, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:

членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;

особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.

Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.

Додатково повідомляємо, що Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.

Згідно з нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464, Договір може бути достроково розірваний:

застрахованою особою:за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;у разі систематичного порушення умов Договору територіальним контролюючим органом;

контролюючим органом у разі:

набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом № 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

систематичного порушення застрахованою особою умов Договору; смерті застрахованої особи;

за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції).

Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.

При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.

Інформація, розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 301.05.

Переглянути відомості про об’єкти оподаткування можна в Електронному кабінеті

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема:

- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ);

взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац тринадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим.1 ПКУ).

Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді вартості об’єкту нерухомості та грошова компенсація при обміні нерівноцінних об’єктів нерухомості між ФО – резидентами?

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області нагадує.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Разом з цим дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Пунктом 172.8 ст. 172 ПКУ передбачено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому п. 172.1 ст. 172, – не оподатковується;

б) у п. 172.2 ст. 172, – оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною

п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Отже, отриманий від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами – резидентами дохід (у вигляді вартості об’єкту нерухомості та грошової компенсації) у разі не дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Інформація, розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 140.06.

Чи може СГ отримати копії першої та/або другої квитанції про надсилання електронних документів та за який період

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області повідомляє.

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.

Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.4 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Інформація, розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 135.03.

Де і як отримати фізичній особі - підприємцю, щодо якої внесено до ЄДР запис про припинення підприємницької діяльності, довідку про доходи за період здійснення підприємницької діяльності до/з 1998 року?

Мар’їнське управління Головного управління ДПС у Донецькій області інформує.

Фізична особа щодо якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запис про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця, та термін зберігання облікових справ в контролюючих органах 5 років минув, може отримати за письмовим зверненням в органі ДПС за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої(-их) податкової(-их) декларації(-ій), якщо документи ще зберігаються в органі ДПС.

У разі відсутності такої інформації в органі ДПС, фізичній особі необхідно звернутися до державного архіву області (міста).

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами та доповненнями, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб – підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи – за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. При цьому за отриманням зазначеної довідки фізична особа може звернутись до Міністерства юстиції України, який є розпорядником ЄДР.

Більш детальну інформація ви може отримати на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі категорія 140.06.