Великоновосілківська районна державна адміністрація
Донецька область, Великоновосілківський район

Дотримання вимог лісового законодавства України та відповідальність за його порушення.

Переглядів: 43

Основними нормативними актами, які формують систему лісового законодавства, є Конституція України, Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”, Лісовий кодекс України, Закон України „ Про рослинний світ”.

Базовим законодавчим актом, яким регулюються правові відносини у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище є Закон України „ Про охорону навколишнього природного середовища”.

Частинами другою та третьою статті 38 вказаного Закону встановлено, що законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Водночас, в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Пунктом „е” частини першої статті 39 Закону України „ Про охорону навколишнього природного середовища” лісові ресурси державного значення зараховано до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання лісових відносин є Лісовий кодекс України, який Законом України „ Про внесення змін до Лісового кодексу України” від 8 лютого 2006 року №3404-IV викладено у новій редакції. Змінами, внесеними до цього Кодексу, визначаються особливості використання лісових ресурсів у порядку загального і спеціального використання, в залежності від їх видів.

До загального використання лісових ресурсів належить право вільного перебування громадян в лісах державної та комунальної власності (на перебування в лісах приватної власності потрібна згода власника). При цьому, не потрібна наявність спеціального дозволу у разі збирання для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, грибів та інших лісових ресурсів, крім випадків, передбачених Лісовим кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Отже, збір вказаних лісових ресурсів здійснюється безоплатно, проте на нього встановлюється уповноваженими на те органами виконавчої влади максимальна норма, метою запровадження якої є забезпечення невиснажливого використання лісових ресурсів та сприяння їх природному відтворенню. Доведення максимальних норм безоплатного збору дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, грибів та інших лісових ресурсів до відома населення має забезпечуватися органами виконавчої влади через засоби масової інформації або органами місцевого самоврядування.

В основу класифікації видів спеціального використання лісів покладено роль лісів, які використовуються як природний ресурс. Вона, зокрема, полягає у значенні лісу як джерела деревини, живиці, інших лісових ресурсів, а також у специфічних якостях лісу: лікувально-оздоровчих, рекреаційних, естетичних. Виходячи з цього, види спеціального права лісокористування за цільовим призначенням можна поділити на:

  1. використання деревних ресурсів лісу – заготівля деревини в порядку рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів (пнів, луба, кори і т.ін.);
  2. побічні лісові користування – сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів та пасік, заготівля лісових продуктів, збір рослин і грибів, заготівля очерету, збирання лісової підстилки;
  3. користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та у науково-дослідних цілях;
  4. використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства, створення сприятливих умов для життя диких тварин.

Основною вимогою до громадян, які здійснюють використання лісових ресурсів як у порядку загального користування, так і спеціального, є дотримання пожежної безпеки в лісах, згідно з Правилами пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 27 грудня 2004 р. № 278, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 р. за №328/10608.

При цьому, діяльність лісокористувачів, пов’язана з використанням лісових ресурсів, також має здійснюватися за умов дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, якою затверджені Санітарні правила в лісах України, які являють собою сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, що встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійсненні робіт, не пов’язаних з веденням лісового користування.

Усі лісокористувачі наділяються відповідно до законодавства та умов дозволів правами і обов’язками. Вони мають право здійснювати лише ті лісові користування, які їм дозволено і використовувати лише ті ресурси, на які видано спеціальний дозвіл, та в межах визначених в них строків.

Здійснення усіх видів лісокористувань (крім загальних) передбачає дотримання дозвільного порядку, а саме, лише за наявності спеціального дозволу – лісорубного або лісового квитка.

Також слід зазначити, що право спеціального лісокористування має строковий характер (як правило, один рік). Після його закінчення необхідне повторне оформлення.

Під порушенням лісового законодавства слід розуміти протиправну дію або бездіяльність, яка заподіює шкоду лісам або земельним лісовим ділянкам, або не заподіює такої шкоди, але спрямоване проти встановленого порядку користування лісами або земельними лісовими ділянками, і передбачає юридичну відповідальність винної в цьому особи.

Перелік порушень лісового законодавства міститься в ст. 105 ЛК України. Це такі порушення: незаконне вирубування і пошкодження дерев та чагарників; знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах; знищення або пошкодження лісу унаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; порушення строків лісовідновлення й інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; порушення правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісів, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; засмічення лісів побутовими і промисловими відходами; самовільна заготівля сіна і випасу худоби на земельних лісових ділянках; порушення правил заготівлі лісової підстилки, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. п.; заготівля лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів; порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівля і вивезення деревини, заготівля інших лісових ресурсів; невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки і деякі інші.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Притягнення до юридичної відповідальності здійснюється в порядку і на основі, передбачених відповідно трудовим, адміністративним, цивільним або кримінальним законодавством.

Порушення лісового законодавства завжди зв'язано із завданням шкоди лісовим екосистемам. Тому лісове законодавство передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу в результаті порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначеному законодавством України (ст. 107 ЛК України).

Шкода, заподіяна порушенням лісового законодавства, підлягає відшкодуванню незалежно від притягнення винних осіб до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства передбачена Постановою Кабінету Міністрів України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23 липня 2008 року. Цією Постановою затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами за незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту; пошкодження дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту; знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; знищення або пошкодження сіянців, саджанців у лісових розсадниках та на плантаціях; самовільна заготівля сіна та випасання худоби на лісових ділянках; знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах; пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; порушення правил заготівлі лісової підстилки; порушення правил заготівлі лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті громадяни або посадові особи у випадках, передбачених КУпАП.

Законодавством встановлений особливий порядок встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - ця наявність протоколу про вчинення адміністративного проступку.

Адміністративна відповідальність передбачена за такі порушення лісового законодавства: незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63); порушення встановленого порядку використовування лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64); незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65); знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (ст. 65-1); знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66); здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку (ст. 67); порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68); пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69); самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід (ст. 70); введення в експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (ст. 71); пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72); засмічення лісів відходами (ст. 73); знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74); знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах (ст. 75); знищення корисної для лісу фауни (ст. 76); порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77), самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1).

Кримінальна відповідальність за порушення лісового законодавства передбачена за такі злочини: знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (ст. 245 КК України); незаконна порубка лісу (ст. 246 КК України); порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК України) і умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 КК України).

Дисциплінарна відповідальність є одним із засобів впливу на осіб, для яких діяльність по охороні, захисту, відновленню лісів і лісорозведенню є посадовим обов'язком. Види дисциплінарних стягнень встановлені в ст. 147 КЗпП України.

 

 



« повернутися до списку новин